ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

Анотація

У статті наголошується на тому, що ліс – це природна (або штучно
створена) екосистема, у якій основними компонентами є деревна
рослинність, чагарники, трав’янистий покрив, ґрунти, рослинний світ,
тощо. Він формується внаслідок тривалого природного розвитку або
господарської діяльності людини. ключовими функціями лісу є: 1) екологічні,
оскільки забезпечують поглинання вуглекислого газу, приймають участь у
регулювання водного балансу, а також збереженні біорізноманіття; 2)
забезпечують необхідний для існування людства кругообіг речовин; 3)
виконують культурну функцію. А відтак, ліси – це не просто ресурс, а жива
екосистема, яка забезпечує екологічну рівновагу планети.
Доведено, лісове господарство – це суспільно важлива та необхідна
сфера діяльності, які включає системну сукупність науково обґрунтованих
правових, організаційних, управлінських, екологічних, фінансових та
матеріально-технічних дій та заходів, спрямованих на реалізацію наступних
функцій: а) екологічну, - регулювання клімату, захист ґрунтів, збереження
біорізноманіття); б) економічну, - отримання деревини, недеревної продукції;
в) соціальну, - рекреація, культурна цінність, підтримка життєдіяльності
громад, тощо. А відтак, воно представляє собою не просто вирощування й
заготівлю лісу, а й комплексну система управління лісами як живими
природними ресурсами, що мають стратегічне значення для екологічної
стабільності, соціального та економічного добробуту суспільства.
Констатовано, що в Україні, як і в багатьох країнах світу, ліси
перебувають під загрозою через незаконні вирубки, зміну клімату, пожежі,
поширення шкідників, тощо. Це в свою чергу вимагає формування та
реалізації ефективної державної політики в сфері лісокористування, яка
поєднувала б економічну доцільність, екологічну стійкість і правову
відповідальність. Досягти цілей відповідної політики вбачається можливим
шляхом здійснення виваженого та ефективного державного нагляду і
контролю за веденням лісового господарства.