СУЧАСНА ПАРАДИГМА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ЦИФРОВИХ СЛІДІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

У статті проаналізовано природу цифрових слідів як елементів інформаційного середовища, що формується внаслідок злочинної діяльності у цифровому просторі. Визначено, що цифрові сліди мають потенціал виступати в ролі криміналістично значущих джерел інформації, здатних відображати механізм учинення кримінального правопорушення, особу злочинця, обстановку події та інші обставини, що мають значення для доказування. Обґрунтовано відмінність цифрових слідів від традиційних матеріальних носіїв слідової інформації, зокрема — їхня нестабільність, нематеріальність, уразливість до зовнішнього втручання та складність фіксації. Зазначено, що такі особливості потребують адаптації існуючих криміналістичних підходів і розробки нових методик фіксації, верифікації, збереження й оцінки цифрової інформації як доказу. Окреслено коло ключових проблем нормативно-правового регулювання роботи з цифровими слідами в кримінальному процесі, серед яких — відсутність усталеного поняття електронного доказу, нечіткість критеріїв допустимості та неналежне процесуальне оформлення дій із цифровими носіями. Увага також приділяється необхідності уніфікації термінології та процедур відповідно до міжнародних стандартів, зокрема положень Будапештської конвенції та рекомендацій Ради Європи.