ВПЛИВ ПРЕЗУМПЦІЇ ЗГОДИ АБО НЕЗГОДИ НА РОЗВИТОК ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПИ
DOI:
https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.43Ключові слова:
право, донор, реципієнт, закон, медицина, трансплантація, механізм державного управління, охорона здоров’я, публічне управлянняАнотація
У статті розглянуто різні системи презумпції (згоди або незгоди) на
посмертне донорство у країнах Європи, а саме: їхній вплив на розвиток
трансплантології всередині країни. Для дослідження цієї статті було
проаналізовано 24 країни, з яких у 14 країнах закріплено правову процедуру
згоди (Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Іспанія, Італія,
Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Хорватія, Угорщина, Франція,
Чехія) та у 10 країнах процедура незгоди (Боснія і Герцеговина, Греція,
Естонія, Ірландія, Латвія, Литва, Німеччина, Словенія, Україна, Швейцарія)
на посмертне донорство. У дослідженні розрахований відсоток людей, які
чекають на пересадку органів від кількості населення за кожною країною.
Результати дослідження становлять важливий внесок для покращення
функціонування правової системи сфери трансплантології. Відповідно до
результатів аналізу було створено 2 порівняльні діаграми, які графічно
відображають числові дані даного дослідження.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Є.В. ФІЛАТОВА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
