«ЛІСОВА ЗЛОЧИННІСТЬ» ЯК КРИМІНОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ВІДТВОРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.52Ключові слова:
довкілля, злочинність, «лісова злочинність», кримінальна експлуатація, інституціональність, порубка лісу, незаконне полювання, контрабанда, війна, протидія злочинностіАнотація
Стаття присвячена кримінологічному аналізу феномену злочинності у
сфері лісового господарства («лісової злочинності»). Встановлено, що є
метаскладним політико-економічним, інституціональним феноменом
кримінальної експлуатації лісів. З кримінально-правової перспективи він
виражається у системі кримінальних правопорушень, ознаки складів яких
передбачені різнорідними статтями КК України: від складів кримінальних
правопорушень проти довкілля й до злочинів у сфері господарської
діяльності, службової діяльності тощо. З функціональної точки зору «лісова
злочинність» передбачає експлуатацію всіх компонентів лісу: рослинного,
тваринного світу (в тому числі й зокрема через незаконне полювання), а
також земель лісового фонду. Основними тенденціями відтворення «лісової
злочинності» є: 1) інтеграція політико-інституціональної та економіко-
інституціональної діяльнісної складової; 2) інституціоналізація вторинних,
кондиційних та паразитарних кримінальних практик; 3) перерозподіл впливу між політико-економічними акторами лісокористування під впливом
фактору війни; 4) латентизація «лісової злочинності» у зв’язку з окупацією
окремих територій України, зокрема частин Донецької, Луганської,
Запорізької, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим; 5)
інтенсифікація заподіяння шкоди лісовому господарству України внаслідок
бойових дій, зумовлених ними лісових пожеж.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ю.В. ОРЛОВ, Я.В. СТУПНИК

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.