КОМПЕТЕНЦІЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ ЯК СУБ’ЄКТУ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • О.П. БОЛІЛИЙ Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine , Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків

DOI:

https://doi.org/10.32631/vca.2023.3.48

Ключові слова:

компетенція, повноваження, профілактична діяльність, підрозділи внутрішньої безпеки, Національна поліція

Анотація

Аргументовано, що компетенція підрозділів внутрішньої безпеки як
суб’єкту профілактичної діяльності визначається низкою нормативно-
правових актів та є похідною від таких елементів адміністративно-
правового статусу, як мета (ціль), завдання та функції. Компетенція
складається із трьох складових: 1) визначені законодавством повноваження
(сукупність суб’єктивних прав та юридичних обов’язків); 2) особливий
предмет відання, що характеризується загальним спрямуванням
профілактичної діяльності; 3) наявність територіального фактор, тобто
меж адміністративно-територіальної одиниці, на які поширюється
діяльність відповідних підрозділів.
Зазначено, що повноваження підрозділів внутрішньої безпеки
розкриваються через окреслений законодавством обсяг прав та обов’язків,
при чому останні зумовлені як правовим статусом працівників поліції, так і
безпосередніми завданнями профілактичної діяльності. Коло повноважень
можна розподілили на групи 1) основні (безпосередньо профілактичні заходи)
як колективні, так і індивідуальні (спостереження, перевірки, бесіди тощо);
2) допоміжні, зокрема: аналітичні; інформаційні; права щодо організації
взаємодії та координації; ті, що пов’язані з реагуванням на вже вчинені
правопорушення з метою психологічно-виховного впливу на осіб, які
«вагаються» відносно скоєння подібних правопорушень, що також має
профілактичний вплив.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Завантаження

Опубліковано

22.10.2023

Як цитувати

КОМПЕТЕНЦІЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ ЯК СУБ’ЄКТУ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ . (2023). Вісник Кримінологічної асоціації України, 30(3), 504-512. https://doi.org/10.32631/vca.2023.3.48