ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ: РИЗИКИ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Анотація

У статті досліджено процес цифрової трансформації правоохоронних органів України в контексті сучасних викликів, які постають в умовах воєнного стану, інформаційної та кібернетичної агресії. Розглянуто сутнісні характеристики цифрової трансформації як комплексного явища, що охоплює не лише впровадження новітніх технологій у діяльність
правоохоронних структур, а й трансформацію нормативно-правового регулювання, інституційної організації, управлінських підходів та засад взаємодії з громадянами. Зроблено акцент на необхідності створення ефективного правового механізму, який би забезпечував баланс між ефективністю діяльності органів правопорядку та дотриманням прав і свобод людини. Проаналізовано основні ризики цифровізації, серед яких: зростання кіберзалежності правоохоронних органів від вразливих технологічних систем; можливість несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації; дефіцит нормативного забезпечення цифрових процедур; ризики порушення прав на приватність; зловживання повноваженнями в умовах недостатньої прозорості цифрових інструментів.
На основі аналізу чинного законодавства, практики впровадження цифрових рішень у діяльність правоохоронних органів та досвіду зарубіжних країн запропоновано низку шляхів для подолання виявлених ризиків. Обґрунтовано
необхідність стратегічного бачення цифровізації як одного з елементів зміцнення національної безпеки та правової стабільності в умовах зовнішньої агресії. Зроблено висновок про ключову роль нормативної чіткості, етичної відповідальності та інституційної спроможності в забезпеченні ефективного та безпечного функціонування цифрових систем у сфері правозастосування.