КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА

Автор(и)

  • П.П. ГАЛУШКО Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine , Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків

DOI:

https://doi.org/10.32631/vca.2025.1.66

Ключові слова:

кіберзлочинність, правова природа, кіберпростір, кіберзлочин, склад кримінального правопорушення, цифрове середовище, Будапештська конвенція, кримінальна відповідальність, комп’ютерні системи, інформаційна безпека, кваліфікація злочинів

Анотація

Стаття присвячена аналізу співвідношення поняття та правової
природи кіберзлочинності у контексті національного законодавства та
міжнародного права. Незважаючи на прийняття Закону України «Про
основні засади забезпечення кібербезпеки України» у 2017 році, у якому вперше
було дано визначення поняття «кіберзлочин», законодавче оформлення
відповідальності за діяння у кіберпросторі досі викликає наукові дискусії.
Досліджуються положення Будапештської конвенції та національного
кримінального законодавства, аналізується питання про те, які
правопорушення можна кваліфікувати саме як кіберзлочини. Увага
приділяється як спеціальним нормам Кримінального кодексу України (розділ
XVI), так і загальним складам, у яких використання комп’ютерних систем
має факультативний характер. У статті аргументується теза про те, що
кіберзлочинність є специфічною формою реалізації як традиційних злочинів у
цифровому середовищі, так і самостійним кримінальним та соціальним
феноменом.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Завантаження

Опубліковано

29.05.2025

Номер

Том 34 № 1 (2025): ВІСНИК КРИМІНОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 П.П. ГАЛУШКО

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА. (2025). Вісник Кримінологічної асоціації України, 34(1), 808-817. https://doi.org/10.32631/vca.2025.1.66