ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТАТТЯМИ 342 ТА 345 КК УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32631/vca.2025.2.2Ключові слова:
правоохоронні органи, авторитет, службові повноваження, злісна непокора, опір, погроза, насильство, масові заходи, тактика, тілесні ушкодження, життя, здоров’я, склад кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність, кваліфікаціяАнотація
Статтю присвячено дослідженню проблем кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 342 та 345 КК України, при відмежуванні від інших правопорушень, а також при розмежуванні один з одним. Встановлено, що основним об’єктивно-атрибутивним критерієм відмежування злісної непокори (ст. 185 КУпАП) від опору (ст. 342 КК України) є фізичне спрямування дій особи. Агресивні, такі, що свідчать про напад, рухи у бік працівника правоохоронного органу однозначно свідчать про опір. Рухи від працівника правоохоронного органу, що мають характер захисту від активних дій останнього, слід кваліфікувати як злісну непокору. Виділено та охарактеризовано специфічні ситуації службової діяльності поліцейських, в яких проявляється злісна непокора та/або опір. Визначено, надано опис та пояснення розмежувальним ознакам складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 342 та 345 КК України.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ю.В. ОРЛОВ, С.В. ЩЕБЕТУН
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
