МЕДІАЦІЙНА ПРОЦЕДУРА ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ЖИТЛОВИХ СПОРІВ

Анотація

У статті з’ясовано особливості медіаційної процедури під час розгляду
житлових спорів. Наголошено, що інститут медіації є одним із засобів
захисту прав в межах неюрисдикційної форми захисту прав, зокрема
цивільних, сімейних, житлових. Вказано, що житлові спори включають спори
щодо: приватизації житла; примусового виселення із житла; вселення до
житла; набуття права на житло; схоронності житлового фонду;
розірвання договору житлового найму; припинення сервітуту на
проживання; надання житлово-комунальних послуг тощо. Визначено, що
медіація може бути застосована: 1) до виникнення спору, тобто як міра
запобігання (медіатор буде виконувати функції щодо формування
волевиявлення сторін, спрямованого на запобігання конфлікту та їх
правомірної поведінки); 2) як процедура розв’язання вже існуючого спору
(медіатор вже вступає у стан динаміки спірного правовідношення, його
функція спрямовується на захист прав та відновлення режиму законності). Альтернативне розв’язання спору проводиться у межах медіаційної
процедури. Врегулювати спір можливо шляхом укладання медіаціної угоди.
Наголошено, що медіація припиняється внаслідок: закінчення строку
проведення медіації та/або дії договору про проведення медіації;
дострокового завершення медіаційної процедури (у разі відмови хоча б однієї
зі сторін медіації або медіатора (медіаторів) від участі в медіації); 3)
фактичної неможливості проведення подальшої процедури медіації (у разі
смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної
особи, яка є стороною медіації; у разі визнання сторони медіації або
медіатора (медіаторів) недієздатною особою або особою, цивільна
дієздатність якої обмежена).