ФОРМИ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ЖЕРТВАМ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ В КОНТЕКСТІ КРИМІНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕХІДНОГО ПРАВОСУДДЯ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню зарубіжного досвіду застосування
різних форм відшкодування шкоди жертвам конфліктів, в яких грубо
порушувалися права і свободи людей, у період перехідного правосуддя. На
прикладі Аргентини, Боснії і Герцеговини, Грузії, Індонезії, Чилі та Філіппін
проаналізовано реалізацію таких видів відшкодування шкоди як реституція,
компенсація, реабілітація, сатисфакція та гарантії неповторення. На
досвіді зазначених країни відзначені позитивні аспекти цієї діяльності як от:
виділення значного фінансування для виплати компенсацій (монетарна
компенсація); створення змішаних систем відшкодування шкоди, де окрім
грошових виплат, застосовуються такі види допомоги як соціальна,
медична, психологічна тощо (реабілітація); визначення доволі широкого кола
осіб, які охоплюються статусом жертви; застосування реституції щодо
нерухомого майна; запровадження різного роду заходів з ушанування пам’яті
жертв (сатисфакція). Разом із тим відмічені і негативні сторони, які мали
місце при відшкодування шкоди жертвам, такі як спроби підмінити
розслідування і притягнення винних до відповідальності фінансовим
відшкодуванням; складні процедури ідентифікації жертв; фрагментарність
та непослідовність у реалізації всіх елементів перехідного правосуддя;
існування розбіжностей між суспільством і державою у питаннях
відшкодування шкоди і взагалі потреб населення у перехідний період.