НЕЗАКОННЕ ВИКОРИСТАННЯ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ, БЛАГОДІЙНИХ ПОЖЕРТВ АБО БЕЗОПЛАТНОЇ ДОПОМОГИ: АНАЛІЗ ОЗНАК СКЛАДУ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ОБ’ЄКТИВНУ СТОРОНУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ТА ЇХ ВПЛИВУ НА СТУПІНЬ СУВОРОСТІ КРИМІНАЛЬ

Анотація

Стаття присвячена аналізу законодавчо описаних у диспозиціях ч. 1–3
ст. 201-2 КК України ознак складу незаконного використання з метою
отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або
безоплатної допомоги, що характеризують об’єктивну сторону
кримінального правопорушення, та з’ясуванню їх впливу на ступінь суворості
кримінально-правового обтяження. Зазначено, що ознаки складу незаконного
використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги,
благодійних пожертв або безоплатної допомоги, що характеризують
об’єктивну сторону цього кримінального правопорушення, можуть бути
репрезентовані відповідними обов’язковими та факультативними ознаками.
До обов’язкових ознак належать: суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 201-2
КК України); спосіб і час вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 і 3 ст.
201-2 КК України). Факультативні ознаки представленні суспільно
небезпечними наслідками та причинним зв’язком між передбаченими
законом формами цього суспільно небезпечного діяння та наслідками, що
настають в результаті його вчинення. Останні, хоча й не впливають на

визначення моменту закінчення кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 1–3 ст. 201-2 КК України, водночас мають важливе значення
для індивідуалізації кримінально-правового впливу, оскільки впливають не
лише на кваліфікацію вчиненого, але й на ступінь суворості кримінально-
правового обтяження, тобто на вид та розмір призначеного покарання.