ВТЯГНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ У ПРОТИПРАВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ: КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Статтю присвячено кримінологічному аналізу кількісного виміру
відтворення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 304 КК України.
Встановлено, що протягом останніх десяти років в Україні проявляється
генеральний тренд до статистично фіксованого й вельми істотного
зниження досліджуваної категорії злочинності. Абсолютна більшість
кримінальних правопорушень, які вчиняються неповнолітніми не є
результуючою їх втягнення.
Виявлено, що темпи зниження офіційно реєстрованих випадків
втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність є набагато вищим за
темпи зниження рівня злочинності неповнолітніх в цілому. Це ж
відображається і у зменшенні питомої ваги кримінальних правопорушень,
вчинені неповнолітніми внаслідок їх втягнення дорослими у загальному
масиві кримінальних правопорушень неповнолітніх. Середня частка
кримінальних правопорушень, передбачених ст. 304 КК України, щодо масиву
тих, які вчиняються неповнолітніми або за їх участю, за десятирічний
період склала 5,1 %. Обґрунтовано, що розбіжності між показниками
втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність та злочинністю
неповнолітніх і за їх участю в цілому частково пояснюється об’єктивними
факторами так званої «кримінальної емансипації», так і чинниками
латентизації механізмів втягнення, які, зокрема, видозмінюються у зв’язку з
віртуалізацією соціальних практик.
Встановлено, що відсоток латентності кримінальних правопорушень,
передбачених ст. 304 КК України становить приблизно 73,2 %.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.