НАПРЯМИ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ СУБ’ЄКТАМИ ПРОТИДІЇ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті наголошено на тому, що напрями взаємодії є ключовим змістовим елементом сучасної системи протидії злочинності, оскільки саме вони забезпечують цілеспрямовану, змістовну, гнучку й адаптивну співпрацю між суб’єктами з метою досягнення конкретних результатів - запобігання, виявлення, документування, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Вони визначають практичну площину реалізації повноважень, об'єднують ресурси та компетенції різних установ, дозволяють узгоджено реагувати на динамічні криміногенні виклики та сприяють ефективному впровадженню національної та міжнародної кримінально-правової політики.
Стверджується, що серед найбільш виразних унікальних рис напрямів варто виокремити їх змістову конкретність, операційний характер, здатність до швидкої адаптації до нових загроз, відкритість до залучення недержавних акторів, інноваційність та міжвідомчу інтеграційність.
Завдяки цим характеристикам напрями стають не просто формами організації роботи, а справжніми каталізаторами змін у системі протидії злочинності, через які впроваджуються сучасні практики, новітні цифрові рішення, міжнародні стандарти й підходи до роботи з вразливими категоріями населення.
Акцентовано увагу на тому, що напрями взаємодії між суб’єктами протидії кримінальним правопорушенням є фундаментальною структурною одиницею функціонування всієї системи кримінальної юстиції, яка безпосередньо впливає на ефективність правоохоронної діяльності, рівень захищеності прав людини, суспільну довіру до інституцій та спроможність держави виконувати свої безпекові функції.