СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ

Анотація

У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм
чинного законодавства, виділено коло ключових суб’єктів забезпечення
законності під час здійснення правосуддя. Аргументовано, що кожен із
зазначених суб’єктів володіє своїм, особливим адміністративно-правовим
статусом. Запропоновано авторське бачення щодо класифікації суб’єктів
забезпечення законності під час здійснення правосуддя. Забезпечення
законності під час здійснення правосуддя являє собою сукупність
взаємопов’язаних елементів, що у взаємодії між собою утворюють цілісний
складний механізм. Одним із ключових елементів у досліджуваному
контексті є суб’єкти здійснення такої діяльності. При цьому кожен із
вказаних суб’єктів володіє своїм, особливим адміністративно-правовим
статусом.
Відмічено доволі різноманітне коло суб’єктів, що прямо або
опосередковано вливають на забезпечення законності під час здійснення
правосуддя. Останні запропоновано розподілити на групи, використовуючи
різні критерії диференціації, зокрема, 1) за суб’єктним складом: а)
індивідуальні (судді, окремі представники громадськості, учасники судового
розгляду (позивач, відповідач, підсудний, потерпілий, свідок тощо),
зацікавлені в дотриманні законності); б) колективні (зокрема, ВРП); 2) за
відношенням до акту правосуддя поділяються на тих, чиї дії вчиняються під
час самого акту правосуддя, та тих, які мають на нього опосередкований
вплив (наприклад, шляхом формування кадрового складу судів); 3) за
особливостями адміністративно-правового статусу доцільно виділяти: по-
перше, безпосередньо відповідальні за забезпечення законності під час
здійснення правосуддя (судді першої інстанції); по-друге, суб’єкти, які
здійснюють перевірку додержання вимог законності судових рішень, як актів
правосуддя (судді апеляційної та касаційної інстанцій); по-третє, суб’єкти,
що сприяють незалежності суддів під час правосуддя з метою забезпечення
законності, у тому числі й на основі належного кадрового забезпечення
(органи суддівського врядування та самоврядування); по-четверте, органи
державної влади, які формують зміст законності, насамперед, Верховна Рада
як єдиний законодавчий орган.