ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ ОРГАНІВ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЗІ ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті досліджено теоретичні та правові основи діяльності слідчих
підрозділів органів безпеки України зі збирання доказів шляхом проведення
негласних слідчих (розшукових) дій. На основі критичного аналізу існуючих у
науковій літературі підходів сформульовано авторський підхід до розуміння
поняття збирання доказів слідчими підрозділів органів безпеки України.
Визначено, що проведення негласних слідчих (розшукових) дій є одним із
способів збирання доказів слідчими органів безпеки України поряд із такими
як: слідчі (розшукові) дії, заходи забезпечення кримінального провадження,
витребування та отримання доказів від фізичних та юридичних осіб.
Сформульовано висновок, що негласні слідчі (розшукові) дії мають
допоміжний та виключний характер у доказуванні, що обумовлюється
можливістю їх проведення тільки у тих випадках, коли збирання доказів
через проведення гласних процесуальних дій не може забезпечити реалізацію
мети збирання доказів. Зазначено, що вони є вагомим засобом збирання
доказів у діяльності слідчих органів безпеки України з огляду на кримінально-
правову та криміналістичну характеристики підслідних їм злочинів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.