ОГЛЯД СУДОВОЇ ПРАКТИКИ З ПИТАНЬ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

Анотація

У статті наголошено, що негласні слідчі (розшукові) дії згідно з
кримінальним процесуальним законодавством є засобами доказування в
кримінальному провадженні, які проводяться належним суб’єктом, з підстав
і у порядку, визначених КПК України, з дотриманням прав і свобод людини
(хоча й пов’язані з їх обмеженням) і спрямовані на отримання фактичних
даних про обставини, які підлягають доказуванню та мають значення для
кримінального провадження достовірність чи недостовірність, можливість
чи неможливість використання інших доказів. Акцентовано, що важливим
завданням у кримінальному провадженні є забезпечення належної правової
процедури та недопущення порушення прав, свобод і законних інтересів
учасників кримінального провадження під час проведення процесуальних дій,
пов’язаних із обмеженням прав і свобод особи, в тому числі негласних слідчих
(розшукових) дій. Констатовано, що, враховуючи міжгалузевий характер
негласних слідчих (розшукових) дій, обумовлений поєднанням таємних
методів і форм їх проведення, властивий оперативно-розшуковим заходам, із
сферою їх застосування – кримінальним провадженням (кримінальною
процесуальною діяльністю), на практиці, на превеликий жаль,
зустрічаються неправильні трактування й, як результат, застосування
норм чинного законодавства. Наголошено, що з метою виправлення ситуації,
а також подальшого упорядкування як наукових положень, так і практичних
рекомендацій стосовно застосування норм кримінального процесуального
права, якими регулюється процедура проведення негласних слідчих
(розшукових) дій і використання їх матеріалів у кримінальному провадженні,
варто регулярно здійснювати огляд відповідної судової практики. З’ясовано,
що на сьогодні сформувалися правові позиції Верховного Суду з приводу:
наявності підстав для проведення негласної слідчої (розшукової) дії; наявності повноважень в особи проводити негласну слідчу (розшукову) дію;
дотримання порядку фіксації ходу та результатів проведення негласних
слідчих (розшукових) дій; можливості використання результатів негласних
слідчих (розшукових) дій у доказуванні, інших цілях або передання інформації;
відмежування провокації злочину від допустимої поведінки правоохоронних
органів; тощо.