ҐЕНЕЗА НАУКОВОЇ ДУМКИ ЩОДО ЗАСОБІВ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

Наголошено, що неможливо уявити кримінальне провадження поза
процесу доказування та навпаки, бо вказані різновиди діяльності є
взаємопов’язаними. Акцентовано, що кримінальний процес є динамічним,
зазнає змін з урахуванням розвитку суспільства, правової системи тощо, а
значить окремі елементи (інститути) кримінального процесуального права
еволюціонують, що знаходить своє відображення в наукових теоріях.
З’ясовано, що становлення та розвиток наукової думки про сутність, зміст і
значення засобів доказування в кримінальному провадженні здійснювалося
під впливом багатьох чинників та напряму залежать від сформованих
підходів не тільки в науці кримінального процесу, а й у доказовому праві.
Підкреслено, що безпосередній вплив на ґенезу наукової думки про засоби
доказування в кримінальному провадженні здійснює постійне оновлення
кримінального процесуального законодавства з урахуванням суспільних
потреб, приміром на тлі розвитку демократичної та правової держави,
імплементації міжнародно-правових стандартів у вітчизняний
кримінальний процес, пристосування процедури здійснення кримінального
провадження до умов воєнного стану тощо. Встановлено, що ґенеза наукової
думки щодо засобів доказування у кримінальному провадженні релевантна
становленню та розвитку наукових підходів до визначення теорії доказів і
кримінального процесуального доказування. Констатовано, що становлення
наукової думки про засоби доказування в кримінальному провадженні
припадає на першу половину ХХ ст., коли засоби доказування розглядалися
через призму характеристики предмета теорії доказів і процесу доказування.
Зазначено, що розвиток наукового уявлення про засоби доказування в
кримінальному провадженні корелюється з історичними періодами розвитку кримінального процесу загалом і вчення про докази та доказування в
кримінальному провадженні зокрема. Встановлено, що зі змінами наукових
підходів до визначення доказування в кримінальному провадженні
релевантно видозмінювалися й наукові позиції з приводу трактування
засобів доказування: від визнання єдиним засобом доказування доказів до
включення до системи засобів доказування поряд із доказами процесуальних
дій, криміналістичних засобів збирання доказів, логічних прийомів тощо.