ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС ЗАХИСНИКА В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

У статті наголошено, що участь захисника в кримінальному
провадженні для здійснення захисту є одним із складників такого
міжнародного правового стандарту як право захищати себе особисто або
використовувати правову допомогу захисника, вибраного ним на власний
розсуд. Обґрунтовано, що невід’ємним компонентом забезпечення права на
захист у кримінальному провадженні є використання професійної правничої
допомоги захисника. Доведено, що процесуальний статус захисника – це
визначена кримінальним процесуальним законодавством діяльність
адвоката з надання правничої допомоги підозрюваному, особі, стосовно якої
зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні
кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її
смертю, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої
передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного
характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особі,
стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі
(екстрадицію) з метою захисту його прав, свобод і законних інтересів у
кримінальному провадженні. Виокремлено й охарактеризовано основні
змістовні елементи процесуального статусу захисника: завдання та функції
захисника в кримінальному провадженні; його права, обов’язки та
відповідальність; гарантії діяльності захисника.