ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ ЗАРУЧНИКА АБО ВИКРАДЕНОЇ ЛЮДИНИ

Анотація

У статті підкреслено, що вбивства заручника або викраденої людини
вирізняються особливою суспільною небезпекою, що, своєю чергою, потребує
підвищеної уваги з боку правоохоронних та судових органів. Зазначено, що
органи досудового розслідування повинні посилено виконувати свої
повноваження зі встановлення особи злочинця, збирання доказової бази,
достатньої та необхідної для притягнення винної особи до кримінальної
відповідальності та призначення покарання згідно з мірою її вини. Визначено
особливості організації розслідування вбивств заручника або викраденої
людини. З’ясовано, що особливості організації розслідування вбивств
заручника або викраденої людини обумовлені складним механізмом учинення
вказаного різновиду вбивств, який, фактично, поєднує в собі елементи одразу
двох протиправних діянь – незаконного позбавлення волі або викрадення
людини (ст. 146 КК України) або захоплення заручників (ст. 147 КК України)
та умисного вбивства (ст. 115 КК України). Встановлено, що на етапі
відкриття кримінального провадження розпочинається тісна взаємодія з
підрозділами швидкого реагування, які повинні проникнути до місця
утримання викраденої людини чи заручника, знешкодити злочинців і
звільнити потерпілих осіб; з психологами, які налагоджують контакт зі
злочинцями, ведуть з ними переговори та здійснюють психологічне
супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі в ході
проведення ними оперативних заходів та слідчих (розшукових) дій.
Підкреслено, що важливу роль в забезпеченні успішності досудового
розслідування вбивств заручника або викраденої людини відіграє
налагодження тісної та плідної співпраці із засобами масової інформації та
громадськістю. Визначено форми використання спеціальних знань під час
розслідування вбивств заручника або викраденої людини.