ТИПОВІ СПОСОБИ ШАХРАЙСТВ З БАНКІВСЬКИМИ КАРТАМИ

Анотація

У статті підкреслено, що способи вчинення шахрайств з банківськими
картами є повноструктурними та включають типові дії з підготовки,
безпосереднього вчинення та приховування вказаних кримінальних
правопорушень. Встановлено, що типовими способами підготовки є:
визначення суб’єктного складу: підшукування співучасників, зговір з ними
стосовно ролей кожного у шахрайських схемах, передбачення способів
комунікації одне з одним, визначення розміру часток винагороди кожного з
учасників шахрайської схеми; вибір сфери вчинення шахрайських дій і
визначення кола ймовірних жертв, одержання їх персональних даних;
обрання способів безпосереднього вчинення шахрайських схем і необхідних
засобів і знарядь, їх підшукування та готування; розроблення плану реалізації
шахрайської схеми чи шахрайських схем; визначення способів легалізації
коштів, здобутих у результаті вчинення шахрайств з банківськими картами
тощо. З’ясовано, що способи безпосереднього вчинення шахрайств з
банківськими картами напряму варіюються залежно від обраної
шахрайської схеми та представлені наступним чином: розміщення в
соціальних мережах повідомлень про збір коштів на допомогу, про продаж
певного товару чи надання певних послуг, ведення переписки з потенційними
жертвами та переконання їх про необхідність пожертвування, оплати
(повної чи часткової); розсилання повідомлень про соціальні виплати чи іншу
допомогу, одержання персональних даних осіб під час оформлення вказаних
«виплат» та заволодіння коштами, що знаходилися на банківських картах;
копіювання за допомогою скіммінгових накладок даних банківських карт, які
містяться на магнітних смугах, подальше їх відтворення на інших носіях і
зняття коштів з «скомпрометованих» карток в банкоматах України чи за
кордоном; телефонування під виглядом банківського співробітника для
уточнення певних даних з метою надання додаткової вигідної послуги чи
блокування несанкціонованих спроб отримання доступу до банківського
рахунку потерпілої особи; створення фейкових чат-ботів, сайтів банківських
установ чи популярних інтернет-магазинів, одержання персональних даних
потерпілих у результаті здійснення ними банківських операцій через указані
чати/сайти та подальше заволодіння коштами вказаних осіб. Виокремлено
й охарактеризовано типові способи приховування шахрайств з банківськими
картами: використання різних IP-адрес для унеможливлення встановлення
місцезнаходження особи злочинця; створення «підставних» облікових
записів; часта зміна SIM-карт; вчинення дій із уведення жертв в оману,
одержання персональних даних потерпілих осіб у цифровій формі та заволодіння їх коштами дистанційно, без особистого контакту, часто
перебуваючи за кордоном; знищення/пошкодження чи маскування слідів
учинення шахрайств з банківськими картами тощо.