ФУНКЦІЯ ТА ЦІЛІ ЗАХИСТУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті визначено, що функція захисту, суб’єктом реалізації якої є
підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, а професійним –
адвокат, який діє як захисник, вимагає реалізації низки активних дій, котрі
кінцевою метою мають обґрунтувати доцільність ухвалення
уповноваженою посадовою особою одного з таких рішень: 1) закриття
кримінального провадження з реабілітуючих підстав; 2) закриття
кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної
відповідальності; 3) виправдання за реабілітуючими підставами та ін.
Узагальнено, які типові підходи окремих захисників у представництві
інтересів підзахисних недоцільні до реалізації, адже порушують етичні
засади.
У контексті практичної реалізації функції захисту зауважено про
доцільність визначення й обґрунтування правової позиції, що стає основою
предмету захисту. Визначено, які засоби та способи реалізації правової
позиції сторони захисту гарантовані законом і мають реалізовуватися в
цілях реалізації захисної функції.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.