ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ПОТЕНЦІИНИХ ДОКАЗІВ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ ОРГАНАМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Анотація

Процес документування воєнних злочинів є одним із пріоритетних
напрямів взаємодії слідчих з іншими органами та підрозділами, тому що
документування є способом збереження доказів воєнних злочинів, що з
плином часу можуть бути приховані або знищені. В умовах активних бойових
дій, документування таких правопорушень неможливе без залучення
представників Збройних Сил України, тому що, як правило, саме вони
володіють значним обсягом відомостей про фактичні дані, що можуть бути
визнані доказами у кримінальному провадженні. Адже саме
військовослужбовці, які здійснюють різного роду військові операції на
окупованих територіях, першими прибувають у звільнені райони, а органи
досудового розслідування не можуть негайно прибути або не мають
об’єктивної можливості доступу до місця вчинення воєнних злочинів.
З метою своєчасного та належного повідомлення правоохоронні органи
про вчинення воєнних злочинів, повного збирання, збереження та передачі
потенційних доказів органам досудового розслідування, на підставі аналізу
судової практики, положень кримінального процесуального законодавства,
практичних порадників та рекомендацій, автором статті розроблено
пропозиції щодо порядку залучення представників Збройних сил України на
початку досудового розслідування воєнних злочинів, передачі ними речей та
документів, виявлених на полі бою чи деокупованих територіях, що можуть
бути визнані речовими доказами та мати доказове значення у кримінальних
провадженнях щодо воєнних злочинів.