ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ: ПРАВОВА ПРИРОДА, ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ

Анотація

У статті розглянуто сутність захисту прав споживачів медичних
послуг. Дослідження захисту прав споживачів медичних послуг є
нормативним, через те, що воно проводилось внаслідок пояснення даних, які
випливають з наукових концепцій, правових норм, бібліотечних матеріалів,
української судової практики у сфері захисту прав пацієнтів. Під час
написання цієї статті було застосовано загальнонаукові (аналіз і синтез,
індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія, прогнозування і
моделювання та ін.) та спеціальні (формально-юридичний, порівняльно-
правовий, формально-правовий методи та ін.) методи дослідження.
Охарактеризовано правовідносини із захисту прав споживачів
медичних послуг. Виділено основних учасників таких відносин, зокрема
споживачів медичних послуг та надавачів цих послуг, а також допоміжних
суб’єктів, до яких належать юристи, що надають правові консультації щодо
механізмів захисту медичних прав, суди та інші державні органи,
відповідальні за реалізацію політики у сфері охорони здоров’я. Обґрунтовано,
що правовідносини із захисту прав споживачів медичних послуг
характеризуються такими ознаками: виникнення та реалізація в сфері
охорони здоров’я; участь суб’єктів зі спеціальним правовим статусом
(наприклад, пацієнт – медичний заклад); комплексне застосування правових
норм з медичного права та законодавства про захист прав споживачів; а
також наявність факту порушення медичних прав.
Зроблено висновок, що підставою для виникнення правовідносин
захисту прав споживачів медичних послуг є юридичний факт порушення
медичних прав пацієнта у вигляді медичного делікту. При цьому об’єктом
захисту прав споживачів медичних послуг є абсолютне благо – особисті
нематеріальні блага (життя, здоров’я).