ПРАВОТВОРЧІСТЬ У КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІЙ СФЕРІ: МІЖ ТРАДИЦІОНАЛІЗМОМ ТА НОВАТОРСТВОМ

Анотація

У дослідженні здійснено комплексний аналіз глибинних змістових засад
формування кримінального законодавства України у контексті
трансформацій правової дійсності (минулого, чинного,
дійсного/теперішнього і майбутнього права). У фокусі авторського
осмислення перебуває правотворчість як багатовимірне, духовно-
інтелектуальне явище, що охоплює не лише нормативне конструювання, а й
символічну місію формування справедливості та правопорядку. З позицій академічного досвіду, наукової спадщини класиків української школи
кримінального права, зокрема В. Я. Тація, П. Л. Фріса, Ю. В. Бауліна, В. І.
Тютюгіна, О. О. Дудорова, О. М. Литвинова, Ю. В. Орлова, досліджується
сутність кримінального закону як вияву вищого рівня правового мислення, де
кожна правова норма розглядається не лише як юридичне положення, а як
соціокультурна конструкція із сакральним змістом.
Звертаємо особливу увагу на необхідності збереження балансу між
«стабільністю та динамізмом» кримінального законодавства, загрозу
«законодавчих вірусів», які порушують системну цілісність КК України.
Висловлюється критика хаотичної правотворчості, що знецінює доктрину
та практичну ефективність норм. Висвітлюється роль професіоналізму,
доктринального мислення й моральної відповідальності правників у процесі
створення законів. У дослідженні також підкреслено значення духовно-
культурного підґрунтя української правової традиції, зокрема православних
цінностей, які можуть і повинні наповнювати правотворчість
гуманістичним змістом.
Значне місце приділено аналізу Особливої частини кримінального права
як структурного ядра системи кримінальної відповідальності,
проблематиці уніфікації та класифікації кримінальних правопорушень, ролі
санкцій у реалізації принципу справедливості, а також моделюванню
майбутнього КК України з урахуванням вітчизняного менталітету,
соціальної реальності, досвіду судової практики та викликів воєнного часу.
Робота підводить до висновку, що новий КК України має бути не «космічною
конструкцією», а простим, логічним, доступним, але водночас глибоким
інструментом правосуддя, який би відповідав запитам народу, викликам
доби й високим стандартам правової науки.