Процедура рецензування

У збірнику наукових праць «Вісник Кримінологічної асоціації України» процедура рецензування здійснюється у три етапи та може тривати від 1 до 3 місяців.

На етапі попередньої оцінки матеріали, що надійшли до редколегії, перевіряються на наявність ознак плагіату шляхом виявлення текстових запозичень із використанням відповідного програмного забезпечення та подальшої оцінки отриманих результатів відповідальними особами (спеціалістами-експертами). У разі виявлення порушення норм академічної доброчесності автору буде відмовлено в публікації, про цей факт буде повідомлено до закладу вищої освіти або наукової установи, де працює автор.

На цьому етапі також перевіряється відповідність тематики статті напрямам журналу та правильність її оформлення відповідно до основних вимог, викладених у розділі «Для авторів». У разі недотримання основних вимог щодо оформлення статті її буде повернуто автору для доопрацювання.

Перший етап може тривати до 15 календарних днів з моменту завантаження статті на платформу журналу.

Другий етап – подвійне сліпе рецензування. На цьому етапі рецензенти визначають відповідність матеріалу заявленій тематиці та науковий рівень дослідження. У разі необхідності рецензенти можуть висловити своє бачення щодо вдосконалення статті або її певної частини, про що автору буде повідомлено. Для внесення поправок і повторного відправлення статті встановлено термін 15 днів.

Процес рецензування може тривати до 1 календарного місяця. З урахуванням завантаженості рецензентів цей процес може бути продовжений ще на 15 днів.

Третій етап – прийняття остаточного рішення. На цьому етапі редакційна колегія після ознайомлення з результатами рецензування і перевірки виконання рекомендацій, якщо вони були надані автору, приймає рішення про опублікування статті.

 

Етика публікацій

Редакційна колегія збірника наукових праць «Вісник Кримінологічної асоціації України» у своїй діяльності керується принципами публікацій Publishing Ethics Resource Kit (PERK), підходами найкращої практики Комітету з етики публікацій (COPE) для редакторів журналів.

 

1. Засади професійної етики в діяльності редактора і видавця

1.1. У своїй діяльності редактор несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що накладає необхідність проходження наступним основоположним принципам:

– при прийнятті рішення про публікацію редактор наукового журналу керується достовірністю представлення даних і науковою значимістю розглянутої роботи;

– редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних уподобань авторів;

– неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування та пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди;

– редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом;

– редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав.

 

2. Етичні засади в діяльності рецензента

2.1. Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні носити неупереджений характер із дотриманням наступних принципів:

– рукопис повинен розглядатися як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції;

– рецензент зобов'язаний давати об'єктивну і аргументовану оцінку викладеним результатами дослідження. Персональна критика автора не прийнятна;

– не опубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися рецензентом для особистих цілей;

– рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або не може бути об'єктивним, наприклад у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування даної рукописи.

2.2. Правила процедури рецензування:

2.2.1. До рецензування наукових статей залучаються внутрішні та зовнішні (особи, яка не перебувають членами редколегії або Наукової ради журналу ) рецензенти.

2.2.2. Для кожної наукової статті призначається мінімум два незалежних рецензенти (особи, що не входить до складу наукової одиниці, що афілійована автором наукової публікації).

2.2.3. До рецензентів висувається вимога підпису заяви про відсутність виникнення конфлікту інтересів (конфлікт інтересів між рецензентом та автором наступає при їхніх сімейних або професійних відносинах, або при професійному співробітництві протягом двох років до моменту підготовки рецензії).

2.2.4. Рецензент здійснює підготовку письмового відгуку з висновком про можливість допуску наукової статті до публікації.

2.2.5. Практикується подвійне анонімне рецензування. Інформація про авторів та рецензентів не розповсюджується сторонам під час рецензування.

 

3. Засади, якими повинен керуватися автор наукових публікацій

3.1. Автори усвідомлюють, що несуть первинну відповідальність за новизну та достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких принципів:

– автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо помилкові або сфальсифіковані затвердження неприйнятні;

– автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданій рукописи, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні і неприйнятні;

– необхідно визнавати внесок всіх осіб, які вплинули на хід дослідження, зокрема, в статті повинні бути представлені посилання на роботи, які мали значення при проведенні дослідження;

– автори не повинні надавати в журнал рукопис, що було направлено до іншого журналу і знаходиться на розгляді, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі;

– співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні;

– якщо автор виявить істотні помилки або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайшвидше повідомити про це редакцію журналу.