«ЛІСОВА ЗЛОЧИННІСТЬ» ЯК КРИМІНОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ВІДТВОРЕННЯ

Анотація

Стаття присвячена кримінологічному аналізу феномену злочинності у
сфері лісового господарства («лісової злочинності»). Встановлено, що є
метаскладним політико-економічним, інституціональним феноменом
кримінальної експлуатації лісів. З кримінально-правової перспективи він
виражається у системі кримінальних правопорушень, ознаки складів яких
передбачені різнорідними статтями КК України: від складів кримінальних
правопорушень проти довкілля й до злочинів у сфері господарської
діяльності, службової діяльності тощо. З функціональної точки зору «лісова
злочинність» передбачає експлуатацію всіх компонентів лісу: рослинного,
тваринного світу (в тому числі й зокрема через незаконне полювання), а
також земель лісового фонду. Основними тенденціями відтворення «лісової
злочинності» є: 1) інтеграція політико-інституціональної та економіко-
інституціональної діяльнісної складової; 2) інституціоналізація вторинних,
кондиційних та паразитарних кримінальних практик; 3) перерозподіл впливу між політико-економічними акторами лісокористування під впливом
фактору війни; 4) латентизація «лісової злочинності» у зв’язку з окупацією
окремих територій України, зокрема частин Донецької, Луганської,
Запорізької, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим; 5)
інтенсифікація заподіяння шкоди лісовому господарству України внаслідок
бойових дій, зумовлених ними лісових пожеж.