СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті наголошено на тому, що забезпечення екологічної безпеки як
складової національної безпеки України постає гострою соціальною
потребою загальнодержавного значення, а дослідження екологічної безпеки
набувають особливого змісту в ході дотримання сталого розвитку держави
в часи всеохоплюючої глобалізації та появи нових загроз навколишньому
середовищу в умовах воєнного стану.
Зазначено, що на рівні Основного Закону сутність екологічної безпеки
багато в чому розкривається крізь призму врахування специфічних викликів,
пов’язаних з Чорнобильською катастрофою. Водночас варто звернути увагу
на те, що з моменту катастрофи зусилля міжнародного співтовариства
були спрямовані переважно на консервацію четвертого енергоблоку та
зменшення наслідків трагедії. Разом із тим з точки зору екологічної безпеки
Чорнобильська зона також виступає надзвичайно цінною територією для
проведення наукових досліджень, у тому числі на міжнародному рівні, що
потребує відповідного адміністративно-правового забезпечення.
Наголошено, що у контексті актуальних викликів воєнного стану та
пріоритетів держави у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи
доречно розуміти екологічну безпеку як невід’ємну складову національної
безпеки, стан відносної захищеності глобальної екосистеми світу, а також
навколишнього природнього середовища в межах міжнародного
співтовариства, держави, окремої громади від господарської та іншої
діяльності людини, у тому числі продуктів та наслідків такої діяльності,
надзвичайних ситуацій техногенного характеру та воєнних конфліктів.
Встановлено, у царині забезпечення екологічної безпеки як складової
національної безпеки України варто звернути увагу на такі особливості, як
постійна екологічна модернізація на рівні підприємств, установ, організацій
та органів публічної влади в Україні; оцінювання ряду показників, пов’язаних
із екологічною безпекою, зокрема так званого клімату екологічної безпеки як
сукупності об’єктивних чинників, що мають вплив на діяльність
підприємства, установи чи організації та формують у своїй сукупності
специфічне ціннісне, нормативне, організаційне, інституційне середовище з
точки зору екологічної безпеки; тісний взаємозв’язок з екологічною освітою.