ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ТРАНСФЕР ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті розглянуто питання, пов’язані із переміщенням закладів
вищої освіти (далі – ЗВО) із специфічними умовами навчання, а також
військових закладів вищої освіти як суб’єктів сектору безпеки і оборони у
більш безпечні регіони України з окупованих, прифронтових територій і тих,
де ведуться активні бойові дії.
На підставі результатів аналізу наукової літератури, аналітичних
звітів Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із
забезпечення якості вищої освіти, Інституту освітньої аналітики,
Інституту модернізації змісту освіти, положень нормативно-правових
актів в освітній сфері обґрунтовано необхідність моніторингу
функціонування переміщених ЗВО в умовах дії воєнного стану в Україні за
такими напрямками: оцінка якості рівня нормативно-правового
забезпечення функціонування релокованих ЗВО; адаптація освітнього
процесу відповідно до вимог воєнного стану; забезпечення неперервності навчання з урахуванням реалій процесу переміщення; створення нових
можливостей для розвитку ЗВО в умовах нового місця перебування;
дотримання юридичних гарантій для всіх учасників освітнього процесу, які
мають статус внутрішньо переміщеної особи та працюють або
навчаються у релокованих ЗВО; вивчення психоемоційного стану учасників
освітнього процесу та аналіз ролі служби психологічної підтримки в системі
освіти; удосконалення цифрового освітнього середовища в умовах дії
воєнного стану; оцінка стану реалізації проєктів міжнародної співпраці,
впровадження європейських освітніх практик в рамках виконання Україною
євроінтеграційних зобов’язань у сфері освіти і науки; оцінка наслідків
негативного впливу на освітню галузь воєнних дій та прогнозування розвитку
освітньої галузі в середньо та довгостроковій перспективі.
Доводиться, що подібний організаційно-інтелектуальний трансфер є
однією з базових умов забезпечення стійкості системи протидії злочинності
за критеріями спадковості, освітнього та наукового супроводження. Крім
того цей напрям державної гуманітарної та кримінологічної політик
безпосередньо впливає на ступінь інтегрованості неповнолітніх, молоді до
соціально корисної діяльності, завдяки чому знижується ризик їх втягнення у
протиправні практики.